• ПАСИВНИЙ ЕКОБУДИНОК
• ПАСИВНИЙ БУДИНОК
• ЕКОБУДИНОК
• ПОБУДОВАНІ В УКРАЇНІ ПАСИВНІ ЕКОБУДИНКИ
• СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Перша частина в цьому словосполученні, а саме: "ПАСИВНИЙ" - означаж пасивність будівлі в розумінні цього терміну Інститутом пасивного будинку в Дармштаді (тобто необхідність енергії на опалення будівлі не більше 15 кВт·год/м2 на рік, герметичність та якісне утеплення зовнішньої оболонки будівлі, використання контрольованої системи вентиляції з рекуперацією, та передусім - створення правильної пасивної архітектури, яка була б спрямована на пасивне залучення тепла в будівлю та його акумулювання всередині будівлі).

Друга частина: "ЕКО" - з'явилася завдяки створенню в будівлі екологічної, здорової та максимально комфортної для людини атмосфери, яка забезпечується завдяки використання екологічно чистих природних матеріалів у внуртішньому оздобленні будівлі, а також завдяки використання системи випромінюючого опалення і охолодження (замість конвекційної системи, яка пересушує та перегріває повітря), а також завдяки постійному притоку свіжого повітря. При цьому і система опалення, і система вентиляції і натуральні, природні дифузійно-відкриті матеріали у внутрішньому оздобленні будівлі забезпечують підтримання в будівлі постійної здорової вологості повітря на рівні 50%, відсутність емісій матеріалів у внутрішній простір, та повну комфортність проживання.

Ще раз хочу підкреслити, що комфортність та благотворність мікроклімату в пасивному екобудинку забезпечується за рахунок підтримання постійної здорової вологості повітря, але не за рахунок підтримання постійної температури повітря, яка звісно повинна трошки змінюватися у відповідності до зовнішньої температури. І може протягом року коливатися від +18°C до +30°C! Цей пункт є надзвичайно важливим в розумінні якості пасивного екобудинку. Адже в іншому випадку - людина буде жити і почувати себе як в "теплиці", в повністю штучних умовах "космічного корабля"- без необхідних людині відчутів переміни - та зв'язку із зовнішнім середовищем!!

Так наприклад, взимку, комфортною та здоромою температурою повітря в приміщенні є температура на рівні +18°+20°C, в перехідний період +20°+22°C, а ближче до літа - вже +24°C, тоді як в літку, коли на вулиці ми маємо +38°C, повітря в приміщенні має бути також близьким для зовнішнього (задля уникнення різкого переходу від спеки до холоду!) - і таким чином його температура може бути +26°+30°C... При цьому слід розуміти, що мова йде саме про здорову температуру ПОВІТРЯ!, а КОМФОРТ проживання досягається не за рахунок пониження температури ПОВІТРСЯ, а за допомогою зміни температури ТВЕРДИХ ТІЛ навколо людини (іншими словами - темперування твердого ядра та твердої оболонки будівлі - "темперування стін")! Так, взимку, коли стіни навколо людини випромінюють тепло на рівні +28°C до +36°C, температура повітря в будівлі може бути і +18°C і перебування в такому приміщенні для людини буде максимально комфортним. В перехідний период стіни всередині будівлі випромінюють вже лише +26°C, а влітку - лише +20°C+22°C. Таким чином і досягається комфорт відчуттів та здововий мікроклімат в пассивному екобудинку.

Влітку, при температурі повітря +30°, холодні стіни +22°C (які на відстані "висмоктують" з людини надлишки тепла, та дарують йому відчуття знаходження в прохолодному "гроті" на березі моря в літню спеку)... людина має відчуття прохолоди та свіжості, незаважаючи на високу температуру саме повітря. Те саме відбувається і взимку, адже не температура саме повітря є основоположною у відчутті теплового комфорту людиною: тому, при температурі повітря +18°C та температури твердих тіл навколо людини +30°C+34°C, - людина почуває себе затишно і тепло, а повітря, яке вона вдихає - є постійно свіжим, достатньо вологим та прохолодним (що є особливо корисно для людських легенів!).

Саме тому пасивний екодом не є теплицею! Людина в ньому не живе в штучній атмосфері, а мешкає в умовах максимально наближених до природних умов, помічаючи та відчуваючи на собі ті зміни, що відбуваютсья в навколишньому середовищі під час змін пори року.

Пасивний екобудинок - це економний, комфортний і в той же час здоровий (як для самої людини, так і для всієх нашої планети Земля) будинок.

• Повернутися на початок

за дефініцією Інституту пасивного будинку в Дармштадті "пасивним" називається повністю герметичний будинок на опалення якого необхідно на рік не більш ніж 15 кВт·год/м2.

Пасивний будинок проектується таким чином, щоб не активно (за допомогою інженерного обладнання), а пасивно (тобто за допомогою планувального рішення) сприймати, акумулювати та зберігати максимальну кількість "безкоштовного" тепла (а влітку - відповідно холоду) з навколишнього середловища. Це досягається за допомогою архітектурно-планувального рішення, яке базується на забезпеченні потрапляння максимальної кількості променів низького зимового сонця в середину будівлі та якнайдовшого його зберігання в масивних частинах будівлі за допомогою якісної теплоізоляції та відповідного планувального рішення будівлі. При цьому надзвичайно важливими є:

• Правильна орієнтація будівлі по строронах світу,
• Компактність зовнішньої оболонки будівлі: відсутність екркерів, внутрішніх кутів, балконів тощо; максимальна наближеність форми будівлі до самої компактрої: напівкулі;
• Якісна теплоізоляція оболонки будівлі: фундамент, стіни, дах, деталі, стики. Відсутність «містків тепла» - виступів, виносів неутеплених елементів конструкцій,
• Пасивне використання енергії тепла сонця за допомогою відповідного архітектурно-планувального рішення,
• Наявність масивних частин будівлі (задля забезпечення якісної акумуляціх) в місцях, куди потрапляються прямі промені низького зимового сонця,
• Плануванне неглибоких приміщень, в яких промені низького зимового сонця потрапляли б на задню масивну і темну стіну,
• Використання тромб-стін,
• Розміщення зимових садів з південної сторони будівлі,
• Використання буферних зон з півночі (допоміжні приміщення),
• Вітрозахист північнох глухох сторони будівлі, закритість цієї сторони (зелені насадження, інша будівля, пагорб, тощо),
• Відсутність прозорих конструкцій з північної сторони будівлі, через які тепло б "втікало" з будівлі,
• Відкритість будівлі з південнох сторони (відсутність затінення від інших будівель, дерев, рельєфу тощо),
• Якісне осклення будівлі з правильнох сторони,
• Розташування на південній стороні будівлі максимуму світло-/теплопрозорих конструкцій: 60-70% всіх вікон будівлі мають розташовуватися з південної сторони, 20-30% зі східної сторони, 0-10% з західної сторони та повна відсутність вікон з північної сторони,
• Захист від літнього перегріву: затінення архітектурними елементими, у випадку відсутності таких - використання ролет, маркиз, ставень, тощо,
• Використання підземних каналів для пасивного передпідігріву (та передохолодження) повітря і води,
• Припривно-витяжна система вентиляції з рекуперацією,
• Максимальна герметичність зовнішньої оболонки будівлі (поветренепроникність). Перевіряється відповідним тестом «Blower Door».

За допомогою перелічених прийомів, пасивним способом, економиться до 80% енергії на експлуатацію будівлі. Додаткова енргія може економитися вже активно: за допомогою відповідного інженерного обладнання, що працює від альтернативних джерел енергії (тепла землі та сонця, сили вітру тощо). Це - сонячні колектори, сонячні батареї, теплові помпи, грунтові теплообмінники, вітрогенератори, тощо.

В пасивній будівлі північна сторона має бути глухою (без вікон) та бути якісно утепленою. Максимальна кількість світло- і теплопрозорих конструкцій має бути з південнох сторони.

При цьому наявність акумулючих тепло взимку (або холод - влітку) стін та перекриттів дозволяє пасивним способом отримувати із навколишнього середовища великої кількості безкоштовної енергії.

Якісно зроблена зовнішня ізоляція оболонки будівлі захищає будівлю від руйнування внаслідок переміщення «точки роси» в середину стіни та відповідного випадіння конденсату в місцях значного перепаду температур: отож і від виникнення грибків та плісняви і тріщин в конструкції будівлі.

Якість зимової теплоізоляції будівлі визначається: компактністю будівлі; наявністю масиних тепло акумулюючих елементів конструкцій; якістю теплоізоляційного матеріалу: коефіцієнтом його теплопровідності, рівнем його паропроникності, а також товщиною самого утеплюючого шару; якістю нанесення теплоізоляції на оболонку будівлі: відсутністю щілин між частинами теплоізоляції, відсутністю «містків тепла»; герметичністю будівлі: теплопровідністю фуг, стиків, швів.

але передусим саме наявність масивних теплоакумулючих стін та підлоги, захищених зназовні якісним шаром теплоізоляційного матеріалу — є запоругою благодійного мікроклімату в будівлі. Саме вони акумулюють тепло і холод і створюють постійну корисну і комфортну для людини середу проживання, без мокрих стін, грибків, та постійного «висмоктувангя» тепла із тіла людини.

Окрім зимової існує також і літня ізоляція, яка захищає будівлю від перегріву через нагрів зовнішніх поверхонь стін та даху. Якісна ізоляція захищає поверхі стін та даху від перегріву. Також і світло-/теплопрозорі частини будівлі (вікна) мають захищатися від прямого попадання сонячних промінів всередину будівлі. Таким захистом можуть стати: еркери, карнізи, балкони, перголи, тераси, тощо. У разі, якщо архітектура будівлі не дозволяє організувати таке затінення з південної сторони будівлі, то необхідно користуватися мобільним захистом: ставнями, жалюзями та маркізами. Важливо - що весь цей захист слід розташовувати зназовні скла (не з середини!). Внутрішні жалюзі та фіранки не перешкоджують попаданню промінів сонця за скло в середину приміщення, і сприяють виникненню ефекту теплиці, і відповідно літньому перегріву.

Повна герметичність будівлі вимагає обов'язкового використання системи контрольованої припливно-витяжної вентиляції в якій чисте (передохолоджене влітку та передпідігріте взимку) повітря, потрапляло б в усі житлові приміщення. З допоміжних приміщень система вентиляціх видаляє використане повітря.

Задля максимальнох ефективності вентиляції використовують рекупіратори та грунтові теплообмінники. Використання грунтового теплообмінника дозволяє уникнути замерзання рекупіратора взимку.

Так, в"Будинку сонця" (пасивний екобудинок в Києві) свіже, чисте повітря, проходить взимку (при -10 градусах на вулиці) через грунтовий теплообмінник та потрапляє в будинок вже з температурою +12! А після проходження рекупіратора, температура повітря пасивним способом вже піднімається до +15+17 градусів. Отож відпадає будь-яка необхідність догріву повітря, і свіже повітря потрапляє в будинок вже передпідігрітим, даруючи тим самим значну економію на енергоресурсах.

• Повернутися на початок

• система опалення (випромінюючими поверхнями стін) передає тепло напряму (тепловими хвилями) тілу людини, а не підігріває приміщення способом конвекції - зігріваючі повітря в приміщенні до шкідливох для людських легенів температури (!), та викликаючі неприємний людині рух повітря в приміщені, яке відчувається людиною як протяг;
• здорове охолодження будівлі (за допомогою тих самих випромінюючих поверхонь стін) перешкоджає переохолдженню повітря та накопиченню і викид в простір приміщення шкідливих речовин (які завжди накопичуються у кондиціонерах!);
• "теплі", тобто (добре утеплені зназовні) стіни - забезпечують відсутність "висмоктування" тепла на відстані із тіла людини;
• внутрішнє оздоблення приміщень природними екологічно чистими матеріалами (глиняне тинькування, натуральний лінолеум, дерево, паперові шпалери, тощо) забезпечують постійну 50% вологість повітря в приміщенні, що є найкращим захистом від захворювань дихальних шляхів;
• і звісно ж також - повна відсутність шкідливих емісій від матеріалів, як всередину приміщення (під час експлуатації), так і в навколишнє середовище (під час виробництва або утілізаціх цих матеріалів);
• система контрольованої припливно-витяжної вентиляції (з рекупіратором та грутновим теплообмінником) надійно забезпечує постійний приплив свіжого чистого повітря (передпідігрітого або ж передохолодженного), без необхідності відчиняти вікна, та без ефекту протягу;
• правильно спроектована та виконана система гарячего водопостачання забезпечує постійну кофортну температуру води, що з'являється в крані одразу ж після його відкривання, і сприяє цим економленню водних ресурсів планети.

Таким чином - екологічна будівля - це ціла низка факторів, які передусім звернені на забезпечення максимально комфортного самопочуття та збереження здоров'я мешканців будівлі, але окрім цього - ще й на збереження енергетичних ресурсів планети загалом, та збереження навколишнього середовища.

• Повернутися на початок

• Проект та будівництво першого пасивного екобудинку в Україні, м. Київ

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в стилі органічної архітектури, в м.Симфирополь

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в м. Київ

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в селі Лебедівка під Києвом

• Проект готельного комплекса з басейном спа та конференц-центром в Хмельницькій області

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в Василькові

• Проект та будівництво енергосберігаючого екологічного сімейного дитячого будинку в с.Михайлівка

• Енергосберігаюча реконструкція багатоквартирного будинку в Штуттгарті, Німеччина

• Проект та будівництво пасивного екобудинку під Вишгородом

• Проект та будівництво енергосберігаючого екобудинку на вузькій ділянці, в м.Дніпропетровськ

• Проект пасивного екобудинку в селі Дмитровичі

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в стилі сучасного мінімалізму в селі Білогородка

• Проект пасивного екобудинку в Києво-Святошинському районі

• Проект та будівництво невеличкого енергосберігаючого екобудинку в селі Ясногородка, Київської області

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в м. Чернигів

• Проект пасивного екобудинку в стилі сучасного мінімалізму з елементами органічної архітектури

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в м.Кишинів, Молдова

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в м. Одеса

• Проект та будівництво енергосберігаючого екобудинку для родини з трьома дітьми в м.Ровно

• Типовой проект пасивного екодома на 212 м2 (з пряммми стойками)

• Проект енергосберігаючого екобудинку в с.Здоровка, стиль кантрі

• Проект енергосберігаючого екобудинку в с.Черняхив, Кагарлицького району

• Проект екопоселення в м.Виноградів, Закарпаття, Україна

• Еколонічна реконструкція приватного житлового будинку в с.Плесецьке під Васильковом

• Проект та будівництво пасивного екобудинку в Росії

• Проект енергосберігаючого екобудинку під Києвом

• Проект та будівництво просторого пасивного екобудинку в Естонії (з басейном, гаражем та грилем-літньою кухнею)

• Проект та процес реконструкції "Німецька школа в Києві"

• Проект типової висотної пасивної екобудівлі

• Проект "Німецького детячого садочку" в Києві

• Проект пасивної екобудівлі в Росії

• Проект та будівництво енергосберігаючої екобудівлі в м.Яворів, Західна Україна

• Проект типового пасивного таунхауза

• Проект енергоефективної екобудівлі в стилі альпійського шале

• Проект та будівництво пасивної екобудівлі в стилі модерн, під Києвом

• Проект та будівництво пасивної екобудівлі в с.Княжичі (112 м2)

• Проект пасивної екобудівлі в м.Харків

• Екологічна реставрація "Böringer Ingelheim" в Києві

• Повернутися до початку

• Проект гаража майбутнього в Штуттгарті, Німеччина

• Проект будинку культури в Берліні, Німеччина

• Проект Президент-Отель в старій частині Києва, Україна

• Проект "Реконструкція та подальший розвиток Києва", Україна

• Повернутися до початку

• Проект музею Дунаю, Німеччина

• Проект культурного центру "Змія" в Штуттгарті, Німеччина

• Проект центральної площі в Штуттгарті, Німеччина

• Проект будинку риболова в Базелі, Швеція

• Архітектурний проект дитячого садочку на 4 группи, Штуттгарт, Німеччина

• Проект дитячого садочку на 90 місць в Києві, Україна

• Проект культурного центру для дітей з бібліотекою в м.Вишгород, Україна

• Проект паркового культурного комплексу для дітей та дорослих, Україна

• Проект "Житлової башти", Штуттгарт, Німеччина

• Проект музичного центру в Києві, Україна

• Проект житлового комплексу на 1200 мешканців

• Проект житлового блок-будинку з дворівневими квартирами в Києві, Україна

• /Повернутися до початку